Володимир Ращук: Моя сила і натхнення — це сім'я

Виконавець ролі Артура в серіалі «Рятувальники» приємно здивував своїми поглядами на життя й цінностями.

Ми зараз знімаємо другий сезон. І це просто нереально. Після першого сезону минуло три роки. Це була неймовірна ностальгія. А тепер ми всі зібралися, в тому ж складі, що і в минулому сезоні. Від кожного дня, від кожної миті, від кожної сцени ми намагаємося максимально отримати задоволення.

Що дуже сподобалося в цьому сезоні — дуже багато моралі з'явилося. Незважаючи на легку комедію, з'явилися цінності: головне любов, сім'я, не можна бути вічно легковажним.

Я все життя ненавидів таких людей, як мій герой. І ненавиджу досі. Коли мене викликали спробувати себе в ролі Артура, ми з Гаріком довго говорили. Гаріку здається, що зовні я абсолютно він. Але в душі Артур мені далекий. Я однолюб. Маю дружину й доньку. Я дуже люблю і ціную свою сім'ю. Але у мене дуже багато прикладів, з яких я, власне кажучи, копіював Артура. Найголовніше — у нас вдалося, я так думаю.

Ще в першому сезоні приїжджав Даруга старший, царство йому небесне. Ми разом розбирали образи, намагалися докопатися. Вся історія в тому, що Артур до всіх підкочує. А насправді — ще незайманий. І це було таке надзавдання, яке давало особливий шарм.

Моя сила і натхнення — це сім'я. Найголовніше для кожної людини — будинок, в якому тебе люблять і чекають. Дружина у мене дуже ревнива, як і я. Ми важко переживаємо мою участь у сералі. Але, у будь-якому випадку, це ж образи. Я не ставлюся до своїх колег так, як Артур.

Із самого дитинства я дружив з дівчатами. Вони були моїми подружками у прямому сенсі. Я їх захищав. Вони мені розповідали про свої проблеми. Я боровся за їхню гідність. Для мене найголовніше в жінці — це її гідність. Тому, на жаль, найнеприємніше, що є в цьому серіалі, що мені не імпонує, — це легковажність жіноча. У мене і донька, і дружина, мама, племінниця, сестра. Мені хотілось би свій меседж послати в іншому амплуа — не можна так себе поводити дівчатам.