Жанна Зав’ялова — столична красуня, авантюристка, лідер. Вона — володарка титулів «Princess of the Globe» — first Runner-up та «PHOTOMODEL OF THE UNIVERSE» — Best figure.
Ви легко погодилися на участь у шоу «Панянка-Селянка»?
— Так, погодилася з легкістю! Люблю гострі відчуття і часто є ініціатором різних авантюр. У колі друзів мене називають «Duracell» — за мій невичерпний заряд енергії та позитиву! Я за «будь-який кіпіш, крім голодування», тож довго наважуватися на участь у шоу мені не довелося.
Що найбільше запам'яталося за три дні обміну?
— Кожне завдання змушувало мене неабияк нервувати, але найбільше мені запам'яталася робота на пасіці. Я панічно боюся бридких комах, особливо тих, які дзижчать і жалять. Мені було дуже важко впоратися зі своїми фобіями, взяти себе в руки і закінчити це завдання. Але, завдяки проекту, я поборола свої страхи і подружилася з бджолами.
Які враження у Вас залишилися після спілкування з Анею?
— Тільки позитивні! Аня — цікавий співрозмовник, прекрасна дівчина і турботлива молода мама, її ентузіазму і працьовитості можна тільки позаздрити. Я захоплююся її сміливістю і жагою до незвіданого, ми з нею в цьому схожі. У Ані прекрасна сім'я, я щаслива, що мала можливість провести в її колі три незабутні дні. Незважаючи на труднощі з різними завданнями, я прекрасно провела час і відпочила душею!
У фіналі програми Анна запросила мене на святкування Дня народження її дочки. Я пообіцяла приїхати і дотрималася свого слова! Зараз ми спілкуємося в соціальних мерах, по можливості бачимося і зідзвонюємося. Я дуже вдячна проекту за знайомство з цією чудовою людиною!
Які висновки зробили для себе після проекту?
— Перш за все, не потрібно боятися брудної роботи. Жінка має вміти все! І в палаючу хату ввійти, і коня на ходу зупинити. Це образно, звичайно, але, думаю, в сучасному світі це ні в кого не викличе сум'яття.
Що здалося Вам найбільш привабливим в неміському способі життя?
— Природа, навколишнє середовище і свіже повітря. Значну частину дня селяни проводять на вулиці, пораючись по господарству або працюючи на городі. Жодного разу за час зйомок, не дивлячись на втому, у мене не боліла голова!
Так як я дуже люблю смачно поїсти, велике значення для мене мала домашня натуральна їжа: м'ясо, молоко, мед. Овочі, прямісінько з городу, зовсім інші на смак! Те, що ми купуємо в супермаркеті абсолютно без смаку, в порівнянні з тим, що мені пощастило скуштувати в селі.
Люди. Таких добрих, щирих і справжніх (!) Людей я не зустрічала в місті. Тут немає такого поняття «кожен за себе», а, навпаки, кожен прагне допомогти, надати підтримку або просто скласти компанію, щоб не було сумно самій. Кожен, з ким я поспілкувалася, залишив дуже приємний слід у душі. Зізнаюся чесно, мені навіть не хотілося їхати в столицю і міняти цей райський куточок на суспільство корисливих і жадібних людей, готових на все, заради власної вигоди.
Проект допоміг зламати якісь певні стереотипи щодо міського та сільського життя дівчини?
— Села бувають різні, як і міста. Я занурилася в атмосферу, як мені здалося, сучасного села, де немає підйомів о п'ятій ранку, щоб подоїти корів, або вивести на пасовисько овечок; не потрібно ходити по воду за три кілометри і колоти дрова, щоб розтопити піч, адже в будинку є всі зручності: і світло, і вода, і газ. Відмінність міського та сільського життя зараз — у специфіці виконуваної роботи, і в цьому є свої плюси. Я б ніколи не відчула таких емоцій, якби не побувала на місці Ані, а вона не дізналася б, як протікає життя в столиці, якби не опинилася на моєму місці.
