Я помічаю, що у пострадянських країнах поява дитини приносить у родину більше важкості та сварок, ніж радості та усмішок. Чому так відбувається? Мені здається, причиною цього є центральна позиція дитини в родині, характерна для нашого менталітету. У нас прийнято жити заради щастя дитини, робити все задля її майбутнього. Але основна проблема цього підходу полягає в тому, що за всіма цьома факультативами, заняттями, оцінками, графіками і всім таким іншим, втрачається те, заради чого все це сталося. 

Ми забуваємо, що запросити дитину у своє життя вирішили саме її батьки, що кохають один одного та хочуть стати ще щасливішими. Такий підхід не тільки не додає нам щастя, а робить дорослих та самостійних людей справжніми рабами дитини, і, повірте, це не допомагає не лише батькам, а й самому малюкові. 

Я всім раджу прочитати книгу Памели Друкерман “Французькі діти не плюються їжею”, де автор описує французьку модель родини, де дитина не займає головного положення, а батьки не забувають про себе та один про одного. Дитина в такій родині і розвивається нормально, і не вбиває життя батьків. Я дуже розділяю цю модель, хоча й розумію, що багатьом з нас може бути складно повірити у її безпечність та реальність. І хоча я точно не зможу викласти тут весь зміст цієї чудової книги, я просто запропоную вам декілька простих вправ, виконання яких стане першим кроком до зміни цієї нездорової системи на щось більш продуктивне та безпечне для вас самих.

Дитина сама вкладається спати

Так, перший місяць-два це може бути складно, проте потім ви обов’язково оціните цю ідею. Ви граєте, займаєтеся з дитиною, наприклад, до восьмої години вечора. А потім кажете: “Все, це час дорослих, йди у свою кімнату, відпочивай, готуйся до сну. О десятій ти вже маєш спати”. 

Дитина сама їсть

Звичайно, у вас має бути графік харчування для дитини. Але не змушуйте малюка їсти, коли він не хоче. Якщо малеча не голодна, то вона просто пропускає їжу. Повірте, коли дитина зголодніє, то точно поїсть і тоді вже навчиться цінувати те, що ви їй пропонуєте.

Дитина вчиться самостійності

Тобто ви відводите малюкові час на самостійні розваги і заняття. Хай вчиться робити вибір, розпоряджатися своїм часом та відпочивати. В цей час ваша дитина активно розвивається та дорослішає.

Батьки думають один про одного

За допомогою цих вправ у вас звільниться певний час один на одного. Але це не означає, що ви маєте лежати на дивані та читати газету. Плануйте свій час, думайте про те, коли і як ви проводитимете час удвох, як порадуєте один одного, що зробите цікавого разом. Домовляйтеся про побачення, виділяйте хоча б один вечір на тижні, щоб просто побути наодинці. Інакше дитина стане не логічним продовженням вашого кохання, а головною причиною розлучення. 

І головне, пам’ятайте про те, що щаслива дитина може бути лише у щасливих батьків. Малюк вчиться не на словах, а на тому, що він бачить щодня. І ваші невдоволені обличчя, сварки та розчарованість — це саме те, чому ви навчите свою дитину. А якщо ви хочете навчити свого малюка бути щасливою, цільною особистістю, навчіться самі правильно розставляти пріоритети: на першому місці для себе повинні бути ви самі, на другому — стосунки з партнером, а вже на третьому — ваша дитина.