Прокляття житомирських підземель та містична Замкова гора

Прокляття житомирських підземель та містична Замкова гора

Міфи та легенди пов’язують нас з минулим та допомагають краще розуміти наших прабатьків. Ну, і трошки друзів жахати на тематичних вечірках та посиденьках біля багаття.

Легенда Замкової гори

В Житомирі Замкова гора була заселена найраніше. Все завдяки крутим схилам та прямовисним скелям, які добре захищали від ворогів. Мешканцям навіть не потрібно було додатково будувати укріплення. Перше поселення тут виникло через… вбивство. У 882 році Олег, якого пізніше назвали Віщим, разом з маленьким Ігорем приплив до Києва. Олег вирішив захопити владу над цим багатим містом, що стоїть прямо на торговельному шляху. Він вбив тодішніх князів Аскольда і Діра зі словами: “Ви не є роду княжого. А я — князь”. Так Київ перейшов до вікінгів і став “матір’ю міст руських”. 

Але один довірений дружинник Олега, Житомир, був проти такого захоплення влади. Щоб уникнути гніву князя, він разом зі своїми вірними воїнами втік у ліси і вийшов до гори Замкової. Гора так вразила його своєю неприступністю, що на її схилах чоловік вирішив заснувати місто. Пізніше його назвали Житомиром. 

Таємничі житомирські підземелля

Подейкують, що житомирські печери почали будувати ще слов’яни-язичники. Пізніше роботу продовжили візантійські ченці. Доволі іронічно, адже візантійці були православними християнами. Їх роботу доповнили польські будівельники. За легендою, в печерах поляки збудували таємну майстерню, а навколо вирощували грибок. Він своїми випарами отруював усіх непотрібних відвідувачів. Ці грибки поляки позичили у єгиптян — вони таким чином захищали гробниці фараонів. 

У лабіринті було багато пасток: чортові колеса, підвішені колоди, лази без виходу, повітря з дурманними речовинами. Невинні душі людей, що померли через ці пастки, досі блукають лабіринтом. 

Проклята річка  

В селах Житомирської області існує легенда, що тисячу років тому на золоченій барці річкою плила княгиня з дитиною. Незважаючи на прохання матері, малий перечепився, випав з човна і потонув в ріці. Мати збожеволіла від горя і прокляла ріку. Чиста річка, що давала життя племенам, живила ліси та поля навколо, раптом зміліла, стала болотистою та брудною. І землю навколо неї теж захопило прокляття – трави та дерева всохли, більшість тварин померли або перейшли на інші місця, а в племенах почалися епідемії невідомих хвороб.

Досі на тому місці не може ніхто оселитися. 

Як тобі легенди Житомирської області? ТЕТ під враженням їде далі — згадувати відомих осіб цієї місцевості.