«Мені здається, допомагати людям і відчувати вдячність — це наркотик, раджу спробувати кожному», — Василь Байдак розповів, як допомагає Україні

Василь Байдак — стендап-комік, учасник інародного театру абсурду «Воробушек», а від 24 лютого — волонтер. Гуморист розповів, як допомагає українцям під час війни.

Перші кроки у волонтерстві

З початку війни ми з дружиною почали волонтерити. Купували медичне обладнання: продали багато свого мерчу для стендапу на 80 тисяч гривень і повну суму віддали у Київський військовий шпиталь на рентген апарат. Залишок коштів витратили на гуманітарну допомогу в Маріуполь: їжу, медикаменти. 

Так і «втягнулись» у волонтерство. 

Зараз займаємося збором коштів, які потім розподіляємо між різними волонтерськими проєктами. В останнє купили пʼять вогнегасників у танки та запчастини для медичної машини на Харківщині. Завдяки донатам ми одразу можемо придбати необхідні речі. 

Також з виступів на стендапах частину коштів віддаємо ЗСУ. На стрімі, наприклад, Підпільного стендапу всі зібрані кошти йдуть нашим військовим.

Долучаємося до різних проєктів, у яких можна фізично попрацювати та зробити добру справу. Наприклад, у Бородянці та Ягідному допомагаємо розбирати завали.

Внесок у перемогу та допомога як нові враження

Досвіду волонтерства до війни не було. Став волонтерити, тому що хотів максимально долучитися та використовувати свої ресурси для того, щоб пришвидшити перемогу.

Від допомоги іншим я отримую кайф, це такий собі наркотик. Мені здається, допомагати людям і відчувати вдячність — це наркотик, раджу спробувати кожному.

Не зупинятися аж до самої перемоги

Моментів, щоб опускалися руки в мене не буває. Зрозуміло, що я не займаюся виключно волонтерством: я пʼю каву, дивлюся серіали, ходжу на стендап, спілкуюся з друзями. У мене є змога робити повсякденні справи саме завдяки тому, що зараз нас захищають наші воїни.

Поки війна продовжується — це і є той вогонь, який змушує не зупинятися. Війна продовжується, вона нікуди не ділася, і це мотивує продовжувати допомагати.

Подяка — найкращий результат

Мені достатньо того, що люди вдячні. Ми маємо розуміти, що волонтерство — це тому й волонтерство, що ти від цього нічого не маєш, просто допомагаєш і все. Тому вимірювання результатів у волонтерів різні. Особисто мені достатньо того, що ми з дружиною допомогли, і нам сказали «дякую»: наприклад, придбали ВАК-апарат, і нам надіслали фотографію, де лікарі розпаковують його, і потім цей апарат виліковує рани.

Волонтерська мрія

Немає ніяких планів, немає ніяких мрій, просто хочеться припинити волонтерити через те, що війна закінчилася, і вже все добре. А поки, якщо в мене є змога волонтерити ще більше — це круто, це означає, що маю більше ресурсу, тому зможу більше допомогти.

Не зупиняйтеся та робіть свій внесок у перемогу України.

Світло завжди перемагає морок!