Найпозитивніший український ситком «Одного разу під Полтавою» повертається на екрани з новим сезоном — з 13 лютого о 19:00 ТЕТ показуватиме завершальні серії. Головні актори ситкому Ірина Сопонару та Юрій Ткач згадали про перші знімання та поділилися своїми відчуттями щодо завершення легендарної історії Яринки та Юрчика.
Кожна історія має фінал
Ірина: «За стільки років проєкт став дійсно близьким, і я безумовно відчуваю сум. Стало звичкою знати, що влітку обовʼязкові знімання ситкому, очікувати зустріч з усією старою командою. Буду сумувати за людьми, за проєктом, але напевно це логічне завершення цієї довгої історії. Я дуже вдячна ситкому і відчуваю до нього велику любов, а від того, що він завершується, вірю, що це новий початок — хотілося б у тому ж складі».
Юрій: «Розумію, що все в житті має початок і кінець. І навіть такий успішний народний серіал як “Одного разу під Полтавою” має бути логічно завершеним. Водночас це болюча для мене тема, адже щороку, коли ми знімали проєкт, мені здавалося, що історія буде вічною. Та хто знає, може ще зберемось колись на одному короткому сезоні».
Ситком, який подарував друзів і нове життя
Ірина: «Я вдячна ситкому за те, що він подарував мені стільки років гарної роботи, популярність і любов української публіки. Ніхто не буде сперечатися з тим, що “Одного разу під Полтавою” — народний серіал, і ми стали певною мірою народними улюбленцями. Мені дуже приємно, коли до мене звертаються як до Яринки — завжди з цього тішуся, тому що вважаю, що в нас з нею багато спільного. Та взагалі люблю цей проєкт насамперед завдяки людям: на ньому працювали дуже талановиті професіонали, з якими просто приємно бути поруч. На зніманнях я знайшла друзів».
Юрій: «Ситком відкрив мені двері в життя, яке живу зараз. Саме завдяки “Одного разу під Полтавою” я взяв участь у різноманітних грандіозних шоу — він став для мене великим трампліном. Ситком для мене ніби маленька дитинка, яка зараз виросла і вже пішла у своє доросле життя. Приємно дивитися зараз серії та бачити себе в різних образах, формах і періодах часу. Цей ситком — це моє серце, душа та велика любов на все життя».
Гумор і кумедні моменти під час знімань
Ірина: «Дуже добре памʼятаю цю сцену, тому що в мене була просто істерика, та довго не могли її зняти. Була така серія, в якій у мене був кошмар — мені снилося, що я шию за машинкою багато джинсів, бо мене змусив кум Вітя. Потім дзвінок, я беру слухавку та починаю наспівувати кумедну мелодію, яку вмикають для очікування. Навіть зараз згадую, смішно стає. Довелося робити декілька дублів. А взагалі улюблених сцен у ситкомі було багато — люблю зніматися з Анею Саліванчук, нам завжди весело. Та й взагалі з кожним у кадрі комфортно. Ще смішна сцена була, коли я вилазила з сіна під парканом Діда Петра, а там були комахи, та мені було страшно — не скажу, що улюблена, але запамʼятаю назавжди».
Юрій: «Протягом 10 років було дуже багато смішних моментів, тому що коли знімають комедійний ситком, то й атмосфера має бути з гумором і гарним настроєм. Неможливо бути серйозним, а потім входити в кадр і веселитися. Усі сміються, навіть якщо ти сильно втомився, адже знімальний день триває 12 годин.
Була сцена, в якій я мав вдарити каструлею людину, від чого вона знепритомніла. Звісно, ніхто нікого бити не збирався — каструля повинна була пройти поруч з вухом. У першому дублі я зробив усе правильно, але не вийшло чітко зняти камерою. У другому — те ж саме. А ось на третьому я випадково влучив людині по голові, та ще й так трапилося, що в цей момент летів літак, від чого дубль можна було вважати зіпсованим. Але в серію ввійшов саме цей — коли гудить літак, а людина отримала по голові каструлею. Перепрошую тоді і зараз, але, на щастя, обійшлося без серйозних травм».
Особливий фінальний сезон
Ірина: «Не хочу нічого спойлерити, але обіцяю, що ви обовʼязково отримаєте задоволення від перегляду — “Одного разу під Полтавою” буде ніби ковток свіжого повітря, сезон буде насиченим легким і побутовим гумором. Ситком допоможе ненадовго перемикнутися та згадати наше довоєнне життя, якого іноді дуже не вистачає. “Одного разу під Полтавою” — це капсула часу, аби повернутися в мирне минуле».
Юрій: «Новий сезон особливий тим, що в кінці ми відповімо на багато запитань, які формувалися протягом 10 років: що там з жінкою діда Петра, жінкою та малим кума та що відбувається між Вєрою та дільничним Сашком».
Чим завершиться історія довжиною в десять років — дивіться в новому сезоні «Одного разу під Полтавою» вже з 13 лютого з понеділка по четвер о 19:00 на телеканалі ТЕТ.
