Нещодавно Люба тероризувала мене, що прийде до мене вночі спати. Я кажу: "Люба, ти маєш своє ліжко – там і спи".
– Ні, я прийду до тебе вночі!
– Чого ти прийдеш?
– Зараз я тобі цього не скажу. А от вночі прийду, розбуджу тебе і тоді скажу!
Ніякої магії немає – щоб зайняти дітей, треба займатися цим разом з ними. Інакше їм стає дуже швидко нудно і вони приходять по мою душу, яка налаштувалася працювати чи відпочити. Є класичні варіанти – мультфільми, настільні ігри або інші діти, тому якщо є робота чи якась термінова зайнятість – використовуємо їх почергово.
Мої дітиська дуже активні, тому будь-яка активність – чи то фізична, чи інтелектуальна їм підходить. Разом граємо в настільні ігри – «Ферму», «Діксіт», «Свинтус», «Меморі». З активностей – грали у фрісбі, бадмінтон, але зараз в фаворити вирвався баскетбол.
Своїх дітей я хочу навчити тому, що наш світ – великий, чудесний, і в ньому купа можливостей, і найголовніше – бути в нім щасливими. Вони ж мене навчили дивитися на проблеми під різним кутом. І що деколи найпростіший шлях – найкращий. І що треба тішитися простим щоденним речам. І якщо весь день не задався – то обнімашки можуть то всьо порішати. І ще купу всього, чого просто не перерахувати.
Бути батьком – це бути хорошим прикладом (хоча б намагатися), і не забувати при цьому залишатися трошки дитиною.