Вперше я пішов удвох з малим гуляти, коли йому було 3 місяці. Спочатку все було добре – він спав. Тільки но ми підійшли до магазину, син почав без зупинки кричати й плакати. Скільки я був у магазині, стільки він кричав. На шляху додому я написав дружині, вона вийшла нам назустріч та рятувала становище. Я просто не знав як поводитися, коли дитина так плаче. Але так було лише в першу нашу прогулянку, потім все вже було добре.
Ми з сином просто обожнюємо маленькі подорожі. За його 11 років ми об'їздили всю Київську область, були в усіх цікавих місцях Києва, разів 7 були в музеї авіації, періодично їздимо до Жулян, дивитися як сідають літаки. Ми чудово проводимо час разом, я кайфую.
Коли Владу було 2,5 роки, ми з ним вперше вдвох поїхали в Єгипет. Цілий тиждень я катав його на дитячій гірці. Це було так мило. Зараз ми часто подорожуємо вдвох – нещодавно були, наприклад, в Амстердамі.
Я намагаюся навчити сина робити всі побутові завдання: застелити ліжко, помити посуд, прибрати за собою – це, як на мене, дуже важливо. Намагаюся завжди його хвалити, коли він щось робить класно. Якщо ж він помиляється – намагаюся чесно сказати про те, що не так. Взагалі, ми дуже багато з ним спілкуємось.
Батьківство - це бути своєму сину кращим другом!