Кожного дня в житті повинно бути трохи екстриму, щоб в дійсно непередбачуваній ситуації бути спокійним та холоднокровним. Тільки дозування треба обрати правильно, бо так до справжнього екстриму можна і не дожити. Юрій Ткач побував у будівлі з прозорими східцями і враження в нього настільки сильні, що навіть серце йокнуло.
Так що треба скоріше в поліклініку: там і сходи знайомі, і заспокійливі краплі пустирнику є.
А от Юрчик в “Одного разу під Полтавою” згоден на все, щоб порадувати Яринку. Навіть на вистежування таємного шанувальника. Дивись сам:
