Як не дивно, це дуже актуальне та болюче питання для багатьох українських батьків. Чому так? Перед тим, як я відкрию вам правду, я скажу одну дуже важливу річ. Дитина — не ваш підлеглий. Дитина прийшла у цей світ не для того, щоб вас слухатися, вам підпорядковуватися та виконувати вашу волю. Тепер, я думаю, все зрозуміло. 

Більшість із нас виховували якраз навпаки. Тож немає нічого дивного в тому, що ми намагаємося перенести такий стиль виховання і у власні родини. Проте це неправильно. І ви, і ваша дитина будете щасливішими, якщо подібне ставлення обійде ваші стосунки боком. Як реалізувати це? Забути про накази, вимоги та покірливе підпорядкування.

“Так треба”

Дитина сприймає ультиматуми виключно як насилля над своєю волею. Було б добре, якщо батьки дозволяли б дитині помилятися та нести відповідальність за власне життя. Звичайно ж, я не пропоную викинути дитину на вулицю та забути про її існування. Але якщо ви все ж таки хочете добра своїй малечі, залишайте їй вільний простір для дій. 

Якщо ж ви будете чітко регламентувати кожне слово чи вчинок дитини, вам навряд чи вдастся виростити цільну, самостійну та незалежну людину. А якщо ви хочете щось донести до малюка, то робіть це поступово, дохідливо та з поясненнями. Наприклад, добре знати англійську треба не “тому, що я так сказала”, а тому, що це допоможе вашому нащадку в теперішньому та майбутньому. Можливо, поговоривши з дитиною на рівних, у відповідь ви почуєте щось зовсім неочікуване, і тоді ви точно зрозумієте цінність такого простого спілкування.

“Вирішуй все сам”

Зовсім залишити дитину без нагляду та без допомоги — інша крайність, у яку іноді впадають навіть дуже турботливі батьки. У житті маленької людини є багато моментів, коли їй хочеться відчути вашу турботу та побути у безпеці. Якщо вашого сина побили у школі, не варто казати йому: “Ти мужик, піди сам розберись”. Запропонуйте йому допомогу, віддайте на бойові мистецтва, самі покажіть як вирішувати конфлікти та давати здачу — робіть те, що близько вам, але не залишайте його на самоті.

“Так” на всі прохання

Зараз дуже модним стало пропагувати атмосферу абсолютного прийняття та вседозволеності у родині. Але це просто дурня. Батьки для дитини це і є ті самі люди, що мають окреслити для неї певні межі. Адже дитина без меж у голові, коли потрапить у соціумі, повний відмов та заборон, буде жити у стані постійного стресу та навряд чи зуміє повноцінно соціалізуватися. 

Так, цей пункт йде врозріз з першим. Як створити правила і в той же час не пригнічувати дитину своїм «так треба»? Я б радив сформулювати кілька жорстких «ні» з поясненням. Але не дуже багато. 5 — 10 заборон. 

«Ні» не можна бити маленьких, адже вони не можуть дати здачі. «Ні» не можна знущатись над тваринами, адже вони можуть дати здачі, «ні» не можна смітити, адже тобі в цьому жити. Але, наголошую, заборони мають бути логічними та аргументованими. Тільки в такому випадку ви не будете пригнічувати особистість дитини, а допоможете їй подорослішати.

Наостанок я хочу сказали лише те, що здається мені очевидним, але нагадати про таке ніколи не буде зайвим. Не ображайте свою дитину, не порівнюйте її з іншими, не звинувачуйте. Краще зайвий раз підбадьорте її, підтримайте та похваліть. Це ніколи не нашкодить та допоможе вам не втратити зв’язок із малюком.

Павло Ковальський — дипломований психолог, експерт з побудови комунікацій та вирішення конфліктів, консультант із сімейних стосунків. У новому реаліті-шоу від ТЕТ “СуперЖінка”, що стартує на нашому каналі 12 серпня о 19:00, Павло поспілкується з учасницями та вирішить, хто з них насправді може носити це почесне звання. 

Твереза оцінка Павла, влучні коментарі та доречні запитання допоможуть нам побачити справжні обличчя героїнь поза соціальними масками та власними ілюзіями. Не пропусти гучну прем’єру на ТЕТ!