War Against War (WAW) — це «інформаційний полк», у якому українські креативники, журналісти, режисери, сценаристи та дизайнери у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики України протидіють російській пропаганді та фейкам, створюючи антидезінформаційний контент.
WAW було засновано на другий день війни. Від початку його команда налічувала близько 500 людей. Інформаційний полк став вже повноцінною організацією зі стабільними волонтерами. Наразі має спільні проєкти з Мінкультом, МЗС Мінсоц та Офісом Президента. Команда WAW розробляє не тільки інформаційні відео та креативи, але й комунікаційні стратегії та великі проєкти.
Що стало вирішальним. Досвід волонтерства до війни
Ірина: Не було як такого моменту прийняття рішення, щоб сказати, що саме стало вирішальним. Почалася війна, і ти розумієш, що ти маєш діяти, тому що це в межах твого характеру, тому що по-іншому ти не вмієш.
У мене величезний досвід роботи, і найкраще, що я вмію робити у своєму житті, це робити контент: різних форм, ступеню складності (від коротких промороликів до великих серіалів). Власне, ми, як і всі, включились у нашу велику біду, і розуміємо, що маємо робити те, що вміємо найкраще. Російська пропагандистська машина величезна, і є однією з ключових причин, чому в Україні сьогодні йде війна. Ми мали чітке розуміння, що хтось має їй протидіяти.
До війни я волонтерила на Майдані. Цього разу зрозуміла, що моє поле битви інше. Я знаю, що інформація — це така сама зброя, як артилерія, і я вмію нею користуватись як для захисту, так і для нападу. Тому вибору не було, як і в більшості українців: ми боремося за перемогу, наша задача — знищити ворога.
Відчуття від допомоги Україні
Сергій: У мене якихось особливих почуттів немає, бо це навіть не відчуття виконання свого обовʼязку, це відчуття єдиного варіанта поведінки, коли ти українець. Ти допомагаєш не тільки Україні, ти допомагаєш і самому собі, адже під час війни сформувалося сильне відчуття «тіла народу» — ти почуваєшся єдиним цілим з усіма. І це потужне єднання емоційно закріпилося в мене назавжди. Ти просто робиш свою справу, яку не міг би не робити — відчуваєш праведність свого шляху. Ти несеш свою правду і буквально борешся проти зла, бо ти є Добро.
Чи опускаються руки
Сергій: На третій місяць війни, і, всупереч очікуванню фізичної та емоційної втоми (адже волонтерство — це не робота, за яку на тебе чекає винагорода), я відчуваю адреналін, що в мене немає можливості зупинитися. Ми з Ірою часто ставимо себе на місце хлопців і дівчат, які зараз на передовій: вони не можуть зробити перерву, сказати: «Я втомився, у мене депресія, мені все набридло, ці смерті жахливі». Ти не можеш собі дозволити так мислити, тож руки не опускаються. Є фізична втома, тому ти просто починаєш трішки стежити за своїм тілом, потребами, піклуєшся про себе та продовжуєш працювати.
Почастішали тільки «емоційні гойдалки»: тепер у мене чергуються день хорошого і день поганого настрою, але руки ніколи не опускаються — я так само роблю свої завдання та воюю далі.
Що змушує рухатися далі
Сергій: Мною, як чоловіком і захисником, драйвить ненависть до ворога, який прийшов на нашу територію, захотів наше життя, нашу землю, наше культурне надбання, наші прибутки. Мене змушує рухатися далі почуття справедливості: бажання покарати зло, щоб, як у класичних фільмах, добро перемогло, адже інакше й бути не може.
Успіхи та вимірювання результатів роботи
Сергій: Дуже важливо бачити результат своєї роботи. Ми не здаємося, тому що бачимо результат своєї діяльності, свої успіхи, які виражаються не лише у мільйонних переглядах нашого контенту: ми, координуючись із державними відомствами, завдаємо змін. Наприклад, з Мінкультом ми скасували чергову зустріч ЮНЕСКО, яка мала пройти в росії; ми бойкотували бренди, які не хотіли йти з рос. ринку; ми задокументували злочини путіна, тепер це є підтримкою юридичної бази для звинувачень. Зараз ми боремося за те, щоб росію з путіним на чолі було визнано державою-терористом.
Щотижня у нас виходить дайджест War Against War, де ми показуємо, що зробили, наші успіхи. Щотижня я підводжу таку межу і думаю: «Та ми молодці!». Це мотивує і команду — ми дійсно їх перемагаємо.
Плани з розвитку проєкту та волонтерська мрія
Ірина: В нас дуже великі плани: зараз ми проводимо навчання команди з професійних методів ведення інформаційної війни — скажімо так, проводимо військові навчання в нашому інформаційному війську, щоб ефективніше бити ворога на нашому фронті та розробляти великі інформаційні кампанії проти росії.
Також ми пройшли етап, коли нас було 500 людей, тепер ми оптимізуємо команду і хочемо побудувати організацію з чіткою структурою, описаними процесами та класною культурою. В нас вже зʼявляється бек-офіс WAW: HR-департамент, юридичний департамент, департамент, який займається фандрейзингом, та адміністрація.
Наша ціль — створити організацію, в якій людям класно працювати, де вони захищені та отримують різного роду блага (як емоційні, так і фінансові). Також проєкт націлений на збереження та розвиток креативного кластера України. Тому зараз для нас важливе залучення міжнародних грантів. Ми з Сергієм принципово вирішили не шукати фінансування в межах України. Для цього ми будуємо чітку структуру, адже всі грантодавці готові інвестувати лише в зрозумілі їм структури з чіткими процесами. Для нас це великий виклик: наша діяльність має успіх, і, не дивлячись на те, що під час війни економіка спадає, нам вдається будувати нове креативне підприємство.
Надихає, що навіть у такі темні складні часи ти будуєш нове. Згодом WAW стане однією з найбільших креативних компаній в Україні, та ми докладаємо для цього всіх наших сил та талантів.
Однак наша найбільша задача зараз — перемога у війні!
Соцмережі WAW
Слідкуйте за War Against War в соцмережах:
Instagram: https://instagram.com/waw_war_against_war
YouTube: http://www.youtube.com/channel/UCM_KKWVzk3veJrnIIMQTNbA
Twitter: http://twitter.com/waw_againstwar?s=21
Telegram: http://t.me/WAW_WarAgainstWar
Перемога за нами, адже світло завжди перемагає морок!
