Я була доволі слухняною. Не впевнена, що колись отримувала двійки за поведінку.

Уроки не прогулювала, могла лише відпроситися з останнього чи на перший не прийти, тоді казала що проспала.

Батьків до школи ніколи не викликали. Одного разу був такий ризик: під час чергових сварок між хлопчиками та дівчатками я викинула портфель однокласника до унітазу. Вчителька пригрозила викликати маму. Я дуже переймалася, навіть домашній телефон відключила, але вона так і не зателефонувала.

Фраза, що найбільше запам'яталася мені: «Іра, досить читати сторонню літературу на моїх уроках!». Це був урок хімії, а на колінах у мене був Стівен Кінг)