Двійки за поведінку мені не ставили, писали зауваження за те що розмовляла на уроках та писала однокласникам записки під час контрольних робіт.

Я часто прогулювала уроки. Казала, що болить живіт чи голова та йшла додому. Іноді просто йшла та нікому нічого не казала — сиділа вдома, дивилася серіали.

Найдієвіша відмазка у мене: потрібно забрати молодшого брата з дитячого садочку. Навіть коли він був уже у восьмому класі)

Своїм вчителям я би віддячила, вони були всі класні, досі згадую їхні уроки та сумую за школою.

У нас біля горища все було розмальовано та в коректорі. Всі писали, що хотіли, а я завжди боялася написати щось, хоча дуже хотіла. І в 11 класі все ж наважилась. Почувалася відмінно!

Я вчителів ніколи не підставляла, проте був однокласник, який часто так робив. Вчителька історії постійно вмикала презентації на великому телевізорі, а він скачав додаток й керував ним — замість презентацій вмикав смішні картинки та відео.

Фраз, що запам'яталися, багато: «Хто до дошки? Ліс рук», «А голову ти вдома не забув?», «Що це за колективна творчість?».